Пісня "А може моє життя то є диво" у виконанні Golubenko, Sadsvit, пронизана ностальгією та сумом за втраченим коханням. Артисти висловлюють глибокі емоції, пов'язані зі спогадами про колишнього коханого, акцентуючи на фізичній близькості, такій як дотики та поцілунки, які залишають "опіки" на серці. Ці почуття викликають виконавців до безкінечних роздумів та пошуку недоліків у втраченому зв'язку, проте завжди закінчуються тим, що спогади про кохану особу залишаються живими в пам'яті.
В одному з куплетів мовиться про метафоричне звернення до неба та зупинення часу, що підкреслює інтенсивність та значимість їхнього зв'язку. Образ "тульпи", що кричить, та очей, що "знову горять", виражає глибокий внутрішній біль та нездатність відпустити минуле. Цей емоційний стан підкріплюється образами вітру, людей і вулиць, що "все знову тихо мовчить", що символізує відчуття самотності та ізоляції.
Приспів "А може моє життя то є диво-пісні" можна інтерпретувати як роздуми про унікальність та неординарність власного життєвого шляху, навіть через призму втрати та смутку. Ця ідея посилюється бажанням відкинути "усі формальності" та втекти від реальності, що вказує на спробу знайти відраду та відпочинок від болісних емоцій. Останні рядки пісні знову повертаються до спогадів про кохану особу, підкреслюючи незмінність та вічність цих почуттів. Пісня в цілому відображає глибокий емоційний досвід, що об'єднує любов, втрату та надію на диво в особистому житті.