Олександр ЗакшевськийЯ Не Дінусь Від Тебе Нікуди Не Сумуй Посміхнись І Відчуй Подих Мій Дотик Рук

У цій пісні Олександр Закшевський розкриває глибокі емоції та почуття, які він відчуває до своєї коханої. Починається композиція з зображення нічного пейзажу, де тиша, хмаринки, сивий місяць, і навіть зорі створюють особливу атмосферу. Це ніч, що сповнена чарами та надзвичайною красою, ніби все навколо співає та вітає коханих, перебуваючи у світі снів.

Пісня переходить до виразу глибокого відчуття єдності між закоханими, де автор підкреслює, що їхні серця належать одне одному. Описується непорушна прихильність і незрівнянна любов до коханої, яка є єдиною і найціннішою для нього. Вона – сенс його життя, без якої він не бачить жодного значення.

Останній розділ пісні звертається до можливості розлуки, але навіть у цьому контексті він втішає свою кохану, запевняючи, що вони завжди будуть разом у серцях, незалежно від обставин. Автор закликає не засмучуватися й посміхатися, адже їх зв'язок та почуття перевищують будь-які перепони, нагадуючи про вічну присутність одне одного через відчуття та дотики, навіть якщо фізично вони не поруч. Це пісня про вічну любов, що триває попри все.