Ця пісня є виразом глибоких і сильних почуттів любові, що співак відчуває до своєї коханої. Він описує її ім'я як написане зорями на небі його душі, підкреслюючи передвічну та невід'ємну природу їхнього зв'язку. Ліричний герой говорить про те, як доля звела їх разом, і він сприймає свою кохану як подарунок від Бога, що зробив його життя значно кращим.
Він захоплено описує її красу, яка зачаровує його, і визнає, що його любов до неї безмежна та неповторна. Ліричний герой виражає свою прив'язаність та залежність від своєї коханої, стверджуючи, що готовий зробити все можливе, щоб бути з нею, і що життя без неї втрачає всякий сенс.
Особливо зворушливими є рядки, де співак говорить про те, як він "вдягне" свою кохану в своє кохання через поцілунки та дотики, що символізує глибоке бажання захистити та обгорнути її своєю любов'ю. В кінці він згадує про подяку Богу за це чудове почуття щастя, яке він відчуває, будучи з нею. Пісня в цілому є одаю любові, вдячності та глибокої емоційної прихильності.