YarmakЯ Син Стихій Неубієнний Брахман Я Вовк Я Дуб Я Древній Малахіт

У цій пісні YARMAK звертається до давніх символів і образів, щоб передати власні переживання і бачення світу. Спочатку він змальовує картину містичної і потужної ночі, де крук сідає на вівтар, а місяць світить грізно. Це можна розглядати як символічний початок подорожі або випробування. Прийняття меча вогню залізного від богів символізує надання сили і міці.

Далі йде мотив підготовки до подорожі або битви, де зорі стають шатами героя, і він просить молитви за себе та своїх побратимів. Подорож під зоряними куполами стає метафорою духовного шляху, де він звертається до свого роду за підтримкою і силою.

Важливою є згадка про богів і міфічних істот - Перуна, який плете кольчугу, Богуна, який не жаліє люті, і Баала, що блукає по земному храму. Ці посилання підкреслюють зв'язок героя зі стихіями і божественним, його силу і захищеність.

Основна ідея пісні - це самоідентифікація YARMAK як непереможного воїна, сина стихій, який не боїться смерті і готовий до випробувань. Він порівнює себе з вовком, дубом і древнім малахітом, символізуючи свою силу, стійкість і вічність. Заклик до роду і згадка про Асгард говорять про нерозривний зв'язок з предками і бажання слідувати їхнім шляхом.

Таким чином, YARMAK через образи і символи створює епічну розповідь про боротьбу, силу духу і непереможність перед лицем випробувань. Пісня є виразом глибокої віри в себе та свій шлях, незважаючи на всі перешкоди.