Пісня "За опалим листям чи сумують аскети за великим містом" виконавців YAKTAK & KOLA відкриває перед слухачами глибоко емоційний світ, заснований на роздумах про відстань, втрату та спогади. Вона починається зі спогадів про спільно проведені моменти, що залишились лише у пам'яті, закликаючи згадати колишні почуття та моменти зустрічей. Ця частина пісні наголошує на відчутті втрати та ностальгії, яке приходить з розставанням і часом, що минає без повернення до тих моментів, які колись здавались вічними.
Центральна частина пісні пронизана образом гітари, що плаче, який символізує втрачені можливості та розділені долі. Метафора "перекотиполе" вказує на несталість життя і розкиданість доль по різних куточках світу, що лише підсилює відчуття самотності та невимовного смутку.
Філософське запитання про те, чи сумують дерева за опалим листям, чи аскети — за великим містом, відкриває дискусію про природу суму та втрати. Чи існує сум без свідомості про втрату, чи відчувається він лише коли ми розуміємо, що щось втратили? Заключна ремарка про телефонні розмови, що "спотворюють дійсність", може символізувати як фізичну, так і емоційну дистанцію, що виникає у міжособистісних відносинах, підкреслюючи складність збереження зв'язку на відстані. Пісня залишає слухача з роздумами про природу відносин, спогадів та те, як час та відстань впливають на наше сприйняття реальності.