Текст пісні відображає ностальгію та роздуми про минулі часи, коли життя здавалося яскравішим та цікавішим. Основний мотив пісні - розділення двох людей, що колись були близькими, але з різних причин опинилися розлученими, як лук зі стрілою. Це порівняння наголошує на тому, що вони були створені бути разом, проте обставини змусили їх розійтися.
Повторюваний рефрен про гітару, що плаче "по сотому колу", може символізувати постійне повторення спогадів або болю від втрати, яка не дає спокою. "Розкидало по різних краях" говорить про фізичне та, можливо, емоційне віддалення, що є причиною смутку.
Автор також задається питанням, чи здатні дерева, аскети чи навіть пісні сумувати, порівнюючи ці почуття з власним досвідом втрати та суму. Це роздуми про природу суму, що ніби шукає спільне з усім живим. Заключна частина про спотворення дійсності телефонними розмовами підкреслює ізольованість та неможливість повного зв’язку на відстані, що лише посилює відчуття втрати. Пісня змальовує картину емоційної розлуки, спогадів та пошуку зв’язку між минулим та сучасністю.