GrosuА Може Це Все Не Любов А Лише Тільки Звичка

Пісня "А може це все не любов, а лише тільки звичка" виконавця GROSU занурює слухача в роздуми про природу відносин між двома людьми, які колись були близькими. Центральна тема твору – рефлексія про те, чи справжнє кохання є між ними, чи все зведено до простої звички бути разом. Лірична героїня замислюється над тим, що колись яскраве почуття між нею та партнером могло згаснути, залишивши після себе лише звиклість до присутності одне одного.

У пісні чергуються моменти ностальгії та сумнівів. Спогади про спільні моменти, щасливі часи, коли здавалося, що вони обіймають увесь світ удвох, зіткнулися з реаліями сьогодення, де відчуття близькості здається втраченим. Героїня звертається до спогадів про спільні радості і труднощі, розмірковуючи над тим, як емоційна інтимність поступово випаровувалася, залишаючи за собою лише питання та невизначеність.

Особливо вражає повторюваний рефрен, що виражає суть дилеми: це кохання чи просто звичка? Таке питання вказує на глибоку внутрішню розбіжність і прагнення зрозуміти, чи залишилися якісь іскри справжнього почуття, чи вони повністю замінені комфортом звичності. Ця пісня стає гімном роздумів про природу любові, втрати та самоідентифікації в контексті мінливих людських відносин.