GrosuНе Любов Не Любов Не Любов Лише Тільки Звичка

Пісня виконавця GROSU "Не любов, не любов, не любов, лише тільки звичка" занурює слухача у світ роздумів про справжність почуттів у стосунках. У першому куплеті йде мова про згаслі почуття, де вже немає того вогню, що колись палав у очах обох закоханих. Автор замислюється, чи справді те, що між ними було, є любов'ю, чи це лише звичка, що з часом переросла в щось більш механічне, без іскри справжнього почуття.

У розмовній частині пісні персонаж звертається до свого колишнього кохання з пропозицією зустрітися, неначе намагаючись повернути ті щасливі часи, коли їхні почуття були живими і справжніми. Цей момент відображає ностальгію за минулим, за тими моментами, коли вони були разом і щасливі.

Проте, повторення в рефрені "А може це все не любов, а звичка" ніби підкреслює думку, що з часом любов могла трансформуватися в щось інше, у звичку бути поруч, звичку спілкування, яка вже не несе тієї емоційної наповненості, що раніше. Співак говорить про пошук, знаходження і втрату того, що колись здавалось безмежним і вічним. Вони "заблукали серед інших людей", що символізує втрату зв'язку не тільки між ними, але і з самими собою в процесі пошуку щастя.

В цілому, пісня розкриває історію про те, як любов може змінюватися, втрачати свою силу та перетворюватися на звичку. Це роздуми про те, чи можна повернути втрачене почуття, або ж час рухатися далі, приймаючи, що деякі речі в житті не вічні.