Пісня, яку виконує GROSU, розповідає про складні відчуття, які виникають після закінчення відносин, коли залишається ностальгія за минулим і зростає сумнів щодо справжньості колишніх почуттів. У центрі сюжету - роздуми про те, чи була це справжня любов, чи просто звичка, звикання одне до одного, що з часом стирає грань між глибокими емоціями та повсякденною прив’язаністю.
Персонаж пісні звертається до своєї колишньої половинки, згадуючи щасливі моменти, як-от спільні ночі та взаємні посмішки. Ці спогади спонукають задуматися, чи дійсно ті відчуття, які вони ділили, були щирими, чи всі ті моменти були лише грою або роллю, яку вони випадково взяли на себе. Це пробуджує сумнів у справжності того, що вони колись вважали любов'ю.
Закликаючи зустрітися та випити кави, ліричний герой висловлює бажання знову з’єднатися з минулим, навіть на мить, щоб перевірити, чи ще є іскра між ними. Проте, разом з тим, існує усвідомлення, що те, що колись здавалося безкінечним коханням, тепер може бути лише луною спогадів і звичкою, яка тримала їх разом довше, ніж це було потрібно.
Слова пісні змушують задуматися про тонку межу між любов’ю та прив’язаністю, яка виникає зі звички. Це історія про пошуки і втрати, про те, як легко можна заблукати у власних почуттях, намагаючись розібратися, що насправді лишається від відносин, коли пристрасть згасає.