КилимменЗатуляють Землю Своїми Руками

Пісня "Затуляють землю своїми руками" від КИЛИММЕН відкриває перед нами картину глибокої народної трагедії, втрати та надії. Вона розповідає про тугу за втраченим літом, яке не застав дід, символізуючи переривання зв'язку поколінь та руйнування традиційних цінностей. Зображення вітру, що колихає хвіртку, та дітей, що носять мамі квіти, викликають атмосферу покинутості і смутку.

Водночас, пісня несе в собі й образи руйнування та опору. Слова про випалені храми, коні, що стали іграшками для панів, і людей, що сплять поміж ґрунтами, малюють картину війни та насильства, що охопили землю. "Моє небо горить" і "Мою землю болить" - це вигуки болю та заклики до захисту свого дому, своєї землі, своїх коренів.

Але в центрі цієї пісні - не тільки біль та гнів, але й надія на відродження, на повернення до коренів, до родинних традицій. Заклик збиратися в квітні, радіти, розмальовувати хвіртку в соняхи та блакить, а також образи хати з килимами, рідних за столами та дітей з колядами, відображають глибоку віру в можливість відновлення та щастя, незважаючи на пережиті трагедії.

"Твою хату, діду, з неба воїн тоді затулив руками, заховав снігами" - це символ захисту та пам'яті про тих, хто віддав життя за мир і злагоду на своїй землі. Пісня стає мостом між минулим та майбутнім, між втратою та надією, закликаючи пам'ятати, шанувати та захищати своє коріння, свою землю, своїх людей.