Михайло ГрицканТи Зірка Що Веде В Тумані Лише Від Тебе Я Сліпий

У цій пісні Михайло Грицкан виливає свою душу, описуючи глибокі та суперечливі емоції, що виникають з втрати та віддаленості від коханої особи. Співак зображує свій стан як безкрайню пустку та відчай, що охоплює його без присутності коханої. Він розповідає про неможливість навіть здійснити дзвінок через відсутність коштів, про кімнату, де бракує сонячного світла, що символізує його темні та похмурі думки.

Грицкан оспівує кохану як натхнення й світло у своєму житті, порівнюючи її з піснею, що живе в ньому, та зіркою, що веде його крізь туман. Ця метафора підкреслює, як її відсутність робить його "сліпим" і "п'яним", тобто повністю втраченим і дезорієнтованим. Співак висловлює свою непохитну прихильність і обіцяє нікому не віддати своє серце, підкреслюючи єдиність і неповторність своїх почуттів.

Особливо емоційним є звернення Грицкана до коханої з проханням ніколи не говорити "ні", що відображає його страх втратити її назавжди. Він намагається переконати її в істинності своїх почуттів, бажаючи зняти будь-який сумнів і довести, що між "пам'ятати" і "забути" існує суттєва різниця.

Пісня завершується ліричним згадуванням спільних моментів, коли літо їх обіймами лікувало, а тіла і думки були невагомо переплетені, мов лоза. Це заклик до коханої пригадати щасливі часи, що їх об'єднували, та можливість зцілення, яке вони можуть знайти разом. У цілому, пісня є вираженням глибокого болю, любові та надії на зцілення розбитого серця.