У цій пісні викладається історія молодої дівчини, яка народилася в середу, що в народній традиції часто вважається нещасливим днем. Проте сама героїня не сприймає це як знамення горя або нещастя. Вона виражає своє рішення не виходити заміж за багатого чоловіка, незважаючи на його багатство та обіцянки, бо вважає, що багатство не є запорукою щастя, особливо коли воно супроводжується гуляннями та пияцтвом.
Дівчина вибирає любов до простого чоловіка, якого вона чекає щовечора, даруючи йому вишиту сорочку, що символізує її щирі почуття та відданість. Вона відмовляється від заманливих пропозицій багатого, наголошуючи, що її серце не продається за золото та срібло. Героїня цінує справжні почуття та готова чекати на свою любов, незважаючи на труднощі та відстань.
Важливим елементом пісні є мотив сильної жінки, яка впевнена у своєму виборі та не боїться майбутніх викликів. Це історія про відданість, силу духу та віру в справжнє кохання, яке переважає матеріальні блага та соціальний статус. Пісня висловлює думку, що щастя полягає не у матеріальному багатстві, а у щирому почутті та взаєморозумінні між двома людьми.