Пісня Ірини Білик "І чому посеред зірок" описує глибокі внутрішні переживання людини, що стикається з розставанням. Сніг у пісні символізує одночасно красу і жорстокість змін, які відбуваються у житті героїні. Він замітає сліди минулого, залишаючи за собою лише пустку і "білий дим" забутих спогадів. Перші рядки передають відчуття самотності та безсилля перед обличчям неодмінних змін, коли минуле не можна повернути, а сніг, що тане, символізує втрачені надії та мрії.
У наступних віршах пісні йдеться про спробу прийняти неминучість втрати і відмову від будь-яких спроб затримати минуле. Героїня не хоче більше чекати чи сподіватися на зміну, приймаючи рішення партнера "іти" без можливості повернення. Метафора танцю посеред зірок вказує на спробу знайти внутрішній простір для свободи та самовираження, навіть коли зовнішні обставини нав'язують відчуття втрати і самотності.
Останній куплет підкреслює рішучість героїні відпустити минуле і зосередитися на власному емоційному відновленні. Вона приймає прощання як неминучість, зберігаючи лише "поцілунок холодний" як останню згадку про минуле спілкування. Пісня наділена глибокою емоційною інтенсивністю, розкриваючи тему втрати, прийняття і внутрішньої сили продовжувати жити, незважаючи на біль розставання.