Ця пісня є емоційним вираженням материнських почуттів, змішаних зі страхами та сподіваннями, що виникають у контексті війни. У тексті використовується образ хижого звіра, що крадеться в садку, як метафора небезпек, які загрожують її дитині. Ликий звір символізує війну та всі ті випробування, через які доводиться проходити. Мати втішає свого сина, закликаючи його до сну, але водночас в цьому заклику відчувається глибока тривога.
У серединній частині пісні з'являється образ матері, яка звертається до свого сина, що пішов до бою. Вона просить його не питати про її переживання та намагається знайти втіху у думках про те, що колись все погане минеться. Це свідчить про спробу матері зберегти віру та надію, незважаючи на відчай, який приносить розлука з дитиною через війну.
В кінцевій частині пісня повертається до лейтмотиву про сон. Мати вкотре закликає дитину до спокою, ніби намагаючись оберегти його від небезпек світом своїх молитов. Вона просить сина захистити її сни своєю рукою, що є символом глибокого зв'язку між матір'ю та дитиною, а також віри в те, що любов може перебороти будь-які випробування, навіть війну. Пісня відображає поєднання болю, любові та надії, що переживає кожна мати, чия дитина опинилася у зоні конфлікту.