WellboyТи Кажеш Де Присядемо А Я Кажу Хоть Здєсь

Пісня "Ти кажеш де присядемо а я кажу хоть здєсь" виконавця Wellboy занурює слухача в атмосферу роздумів про життя, втрачену невинність та шукання себе у світі, який невпинно мінється. Ліричний герой пісні звертається до співрозмовника (можливо, до коханої людини або друга), обговорюючи моменти свого життя, пов'язані зі спогадами, дитинством, та поточним станом душі.

В тексті простежуються мотиви ностальгії, самотності та пошуку місця в світі. "Будинки коробки" можуть символізувати одноманітність та втому від повсякденності, а "вітер як душа" та "тіло наче пил" нагадують про швидкоплинність життя та бажання віднайти глибинні значення. Згадки про "дитинство" та "пустоцвіт" акцентують на втраті невинності та переживанні переходу від безтурботності до складнощів дорослого життя.

Фраза "ти кажеш, де присядемо, а я кажу хоть здєсь" відображає безтурботність і спонтанність моменту, контрастуючи з більш глибокими роздумами про життя, що пронизують пісню. Використання таких образів, як "качались качєлі" та "березові бруньки", посилює відчуття ностальгії та втраченого зв'язку з природою та простотою дитинства.

В цілому, пісня є роздумом про особистісні пошуки, відчуття втрати та спробу знайти власне місце у світі, що неухильно змінюється. Ліричний герой балансує між спогадами про минуле та викликами сучасності, намагаючись віднайти сенс у своєму існуванні.