Текст пісні, виконаний Alena Omargalieva та Chekson, відображає глибокі та болючі відчуття, пов'язані з війною, втратою та невизначеністю майбутнього. Перший куплет малює картину знищення та розпачу, де замість природної краси неба постає лише зображення руйнувань та втрати. Це не лише про фізичне знищення, але й про внутрішній стан людей, які переживають цю катастрофу.
У наступних рядках пісні звучить особисте звернення до коханої, де автор висловлює своє глибоке почуття любові та страх перед можливістю ніколи не повернутися. Це зізнання стає ще більш вагомим на тлі невизначеності та військових дій, що наголошує на цінності міжособистісних стосунків у найтяжчі часи.
Далі йдеться про неможливість знайти спокій у нічний час, коли думки про втрату та біль заповнюють свідомість. Це відображає загальну картину страждань та розпачу, які переживають люди, залишаючись сильними лише завдяки надії, що ще є що втрачати.
Пісня закінчується серією риторичних запитань про те, скільки ще лиха потрібно пережити і скільки ще людей мають померти, перш ніж настане мир. Ці слова змушують задуматися над ціною війни та значенням людського життя, підкреслюючи безглуздість конфліктів та важливість прощення та миру. Пісня залишає глибокий емоційний відбиток, нагадуючи про необхідність цінувати кожну мить та боротися за світле майбутнє.