Alena Omargalieva, CheksonНі То Не Зорі То Не Місяць Повний То Злі Потвори Що Як Люди Тільки Зовні

Пісня "Ні то не зорі, то не місяць повний, то злі потвори, що як люди тільки зовні" у виконанні Alena Omargalieva та Chekson занурює слухача у глибини болючої рефлексії про війну, втрати та внутрішню боротьбу. Вона розкриває образи руйнування та розпачу, які випливають з конфлікту, зображуючи внутрішній і зовнішній світи, які вступають у протистояння.

Перші рядки пісні створюють образ мирного життя, що раптово переривається війною ("Ти напиши чи жива, Бо у нас тут жнива, Що аж небо палає"). Використання метафори "небо палає" може вказувати на величезну загрозу і хаос, що нависли над життям людей.

Далі автори звертаються до образів "злих потвор", які "як люди тільки зовні", підкреслюючи дегуманізацію воєнного часу, коли люди, що стали агресорами, втрачають свою людяність, залишаючись лише зовні схожими на людей.

В пісні також відчувається глибока особиста драма, що виражається через звернення до коханої ("Я напишу кілька речень, Як сильно кохаю"), що стає символом надії та любові, які існують навіть у найтемніші часи. Висловлювання "не знаю чи я повернусь" підсилює відчуття невизначеності та ризику, які невіддільні від воєнного стану.

Заклик до сили і надії в останніх рядках ("Та я буду сильним бо нам ще є що втрачати") підкреслює важливість збереження віри у майбутнє та непереможність духу навіть перед обличчям величезних втрат та випробувань. В цілому, пісня є потужним виразом людської стійкості та відданості в умовах конфлікту та руйнування.