Текст пісні Каті Глєбової "Буває не віриш у завтра" занурює слухача у світ внутрішніх сумнівів та емоційних коливань, які переживає людина, стикаючись із випробуваннями. Він починається із зізнання в тому, що іноді важко вірити у майбутнє, коли душу огортають песимістичні думки, а руки, ніби символ дійсності, тягнуться вниз, під тягарем ваги невизначеності.
Проте, основний мотив пісні - це сила кохання, яка спроможна перетворити біль та сумнів у надію та відвагу. Любов описується як чарівна сила, що дарує "крила", піднімає "туди, де зорі, де щастя палає", надихає і веде за собою. В центрі пісні - переконання, що кохання здатне подолати будь-які перешкоди та виклики, що стоять на шляху.
Автор пісні акцентує на важливості віри у кохання як у фундамент, на якому можна будувати своє життя, незважаючи на все. Посил пісні підкреслює, що якщо в серці живе кохання, людина здатна на все, і саме це важливо пам'ятати завжди, незалежно від обставин. Таким чином, "Буває не віриш у завтра" стає гімном нескореності духу, що підкріплений могутністю кохання.