Пісня "Ні про що балачок ти повірила в казки і зникла" у виконанні Нікіти Кісельова розкриває тему втраченого зв'язку та розриву між двома людьми, які колись були близькими. У пісні згадується зимовий день, який символізує холод у відносинах, а обрій, що димить, натякає на невизначеність і затуманеність ситуації.
Автор описує спроби відновити зв'язок, зокрема через телефонні дзвінки, щоб поділитися новинами дня, але ці спроби виявляються марними. Ніч, ясна і зоряна, стає метафорою глибоких почуттів та спогадів, які залишаються незмінними незважаючи на відстань між закоханими.
У пісні згадуються "мости", які розведені між героями, символізуючи перешкоди та непорозуміння, що виникли між ними. Обіцянки, які розлетілися "як квіточки лаванди", підкреслюють крихкість та мінливість їхніх відносин. Нездатність донести до коханої листи про любов через "кордон пропаганди" може символізувати як буквальні, так і метафоричні бар'єри між ними.
В кінцевому підсумку, почуття, що розсипалися "як доміно", та відсутність близькості, виражена через нецілування в губи та неспівання дифірамбів, підкреслюють охолодження відносин і втрату тієї теплоти та близькості, які колись існували між партнерами. Пісня є виразом суму за утраченим зв'язком і невимовним жалем за тим, що могло бути.