BalsamШлях По Орбіті Тіл Небесних Є Вічним У Порівнянні Із Нами

Ця пісня, виконана гуртом BALSAM, занурює слухача у роздуми про вічність і незначність людського існування на тлі нескінченного космосу. Вона починається з опису небесних явищ, які продовжують свій рух незважаючи на зміни на Землі. Сонце, що рухається по небосхилу до знаку зодіаку автора пісні, символізує неупинний хід часу та вічність космічних процесів.

В пісні говориться про те, як ми, люди, є лише маленькими частками у величезному космічному просторі. Астрономічні тіла, які існують далеко в холодному космосі, світяться як зірки і є свідками всієї історії Всесвіту, від часів до появи перших людей. Ця ідея підкреслює нашу незначність у порівнянні з вічністю всесвіту.

Також у тексті звучить думка про те, що людство, незважаючи на свою мініатюрність у космічному масштабі, має велике самовдоволення, оскільки самоідентифікується як геніальне. Це ставить під сумнів реальну цінність наших досягнень і вкладу в загальний порядок речей у Всесвіті. Пісня спонукає задуматись над місцем людини в космосі та її взаємодією з навколишнім світом, наголошуючи на скромності нашої ролі у великому масштабі всесвіту.