У цій пісні виконавець BALSAM задумується над величчю космосу та його вічністю у порівнянні з людським існуванням. Він зображує сонце, що рухається по небосхилу до наступного знаку зодіаку, символізуючи невпинний хід часу та змін у житті. Автор говорить про своє очікування на прихід сонця до свого знаку зодіаку, що може символізувати новий початок або зміну в житті.
Текст пісні також розкриває глибоку рефлексію про місце людини у всесвіті. Він нагадує нам, що у порівнянні з вічністю космосу та зірок, людське життя є лише миттєвістю, а люди - космічним пилом. Автор замислюється над тим, як людство проголосило себе владарями всесвіту, не зважаючи на свою мізерність у порівнянні з безмежним космосом.
Пісня висвітлює ідею про те, що, незважаючи на велич людської цивілізації, вона є лише часткою чогось набагато більшого. Автор закликає до скромності, наголошуючи на незначності людських досягнень у порівнянні з вічністю космічних процесів. Така перспектива спонукає до роздумів про власне місце у всесвіті та важливість відповідальності перед природою та космосом.