У цій пісні Михайло Грицкан розкриває глибокі почуття любові та відданості, які він відчуває до своєї коханої. Він готовий зробити все можливе, щоб забезпечити її щастя і комфорт, порівнюючи її з трояндою, яку він хоче бачити розквітлою. Це обіцянка створити для неї прекрасний світ, де вона буде жити, ніби в раю, де її шлях буде вистелений сріблом і покритий золотом.
Ліричний герой згадує про пошуки свого єдиного скарбу у житті, зазначаючи, що їхні шляхи могли ніколи не перетнутися, і він міг би так і не пізнати справжнього щастя. Він висловлює страх повернутися до минулого, де її не було поруч, підкреслюючи, наскільки вона справжня та близька для нього, як промінь світла в темряві. Їхня спільна близькість і підтримка один одного в житті показані через символіку зіткнення рук.
Загалом, пісня є вираженням безмежної любові, готовності до жертв заради щастя коханої та вдячності за те, що вона є в його житті. Це гімн відданості та надії на спільне майбутнє, наповнене любов'ю та радістю.