Пісня "Хочеш будь де й був позаду" у виконанні Уляни Шуби занурює слухача в емоційний світ відносин, що наближаються до свого завершення. Лірична героїня роздумує про природний цикл кохання, який, за народною мудрістю, триває три роки. Вона відчуває, як з часом емоції стають менш інтенсивними, а спільні кроки – повільнішими. Ці роздуми ведуть до усвідомлення того, що колишня близькість і згода перетворились на низку непорозумінь та конфліктів, що виснажують обох.
У другому куплеті пісні акцент робиться на тягарі, який лягає на плечі ліричної героїні від спроб зберегти відносини, що кульгають. Збирання речей для "останньої втечі" символізує неминучість розставання та бажання знайти вихід із кризи, що заполонила її життя. Вона висловлює біль від внутрішньої порожнечі, що залишається після втрати близької людини, наголошуючи на тому, що навіть зі сходом сонця їх спільний вечір наставав.
Через повторення рефрену "Зруйновані, зруйновані стосунки" підкреслюється глибина розриву між партнерами, які колись були об'єднані сильним почуттям. Ця фраза слугує не лише як опис стану їхніх відносин, а й як вираз болю та втрати, з якими доводиться миритись. Співачка ставить питання про істину у відносинах, шукаючи відповіді на те, чи можливо відновити те, що було зруйновано часом і обставинами. Пісня стає виразом універсального досвіду розставання, де любов змінюється розчаруванням, але також залишає простір для рефлексії та особистісного зростання.