У цій пісні Нікіта Кісельов оспівує глибоке й інтенсивне кохання, що переповнює серце та душу. Він починає з опису коханої, порівнюючи її з портретами да Вінчі - образ, який малює її загадковість та красу. Її слова для нього як колискові, що заспокоюють і зачаровують, а погляд прямо в очі говорить про щирість та глибину зв'язку між ними.
Поет далі виражає безмежну віру в кохану, навіть коли вона переживає біль і смуток. Це підкреслює непохитність їхніх почуттів одне до одного і готовність ділити як радощі, так і печалі життя. Кохання тут зображується як потужна сила, що може розквітати як квіти та водночас обпікати як гарячий чай, підкреслюючи його інтенсивність і спроможність прощати.
Загальний образ коханої як неземної краси, порівняння її з небом, світлом та щирою любов'ю, вказує на величезну роль, яку вона відіграє в житті ліричного героя. Їхні почуття мають велику силу, здатну пробуджувати "вогонь" між ними, символізуючи страсть і життєву енергію. Пісня передає емоційну глибину та важливість любовного зв'язку, який є джерелом натхнення та сили для ліричного героя. Таким чином, "Догора день знову зорі" відображає всепоглинаючу природу кохання, що здатне перетворювати та зігрівати серця.