Пісня "Вдалечінь веде маяк та давно води вже повен" виконавця SUROV занурює слухача в глибоку рефлексію про життєвий шлях, зв'язок з природою і космосом, а також про важливість збереження внутрішньої свободи і невинності.
У перших рядках твору згадується материнська символіка Землі та батьківські асоціації з космосом, підкреслюючи глибинний зв'язок людини з космічними та земними елементами. Ця алегорія наголошує на забуванні первісного зв'язку з природою та всесвітом у процесі життєвого шляху.
Подальший текст розгортає мотив подорожі - метафори життєвого шляху, де маяк слугує орієнтиром, а повні води символізують перешкоди та випробування. Однак, незважаючи на зовнішні виклики, важливо зберігати внутрішню свободу та невинність, що виражено через образ лілій, що розпустились на долонях.
Зорі та небо на долонях символізують надію та мрію, що ведуть через темряву, а летюча душа підкреслює прагнення до легкості буття та внутрішньої свободи. Серце, що б'ється в грудях, нагадує про життєву силу та необхідність берегти своє "я" у вирі життєвих випробувань.
Таким чином, пісня є запрошенням до глибшого самопізнання, збереження внутрішньої гармонії та пам'яті про свій корінь, незважаючи на виклики та випробування життєвого шляху. Вона нагадує про важливість пам'ятати про своє походження, зберігати чистоту душі та бути вільним у своїх думках і діях.