У цій пісні "Можу обійти все стирая венси" гурту "Після Дощу" висловлюється глибока ностальгія та сум за минулим, часами, коли відчуття щастя були частішими, а життєві труднощі не здавалися непереборними. Автор зізнається у тузі за моментами, коли життя здавалося легшим і більш радісним, за тими часами, коли його душа була спокійною та не обтяжена тягарем нинішніх проблем і тривог.
У другому абзаці розкривається ідея втечі від реальності через уяву та мрії. В моменти сильної емоційної напруги та переживань, коли минуле нав'язливо повертається у думки, знаходиться спасіння у мистецтві та творчості. Закриваючи очі, автор "малює" - створює у своїй уяві картини, які символізують спогади, бажання та мрії. Цей процес творчості дозволяє йому відчути знову втрачені емоції та втекти від невтішної реальності.
У наступних рядках пісні описується, що саме "малюють" сни та нічне небо. Це стає метафорою глибоких емоційних переживань, де кожен крок є значущим, а небо відображає вічну боротьбу між життям і смертю, між любов'ю і втратою. Через це художнє "малювання" автор ділиться своїм глибоким сумом, любов'ю та ностальгією за минулим, висловлюючи своє бажання повернутися до тих часів, коли він відчував себе щасливішим. Ця пісня є вираженням спроби знайти внутрішній спокій через творчість та мрію про краще минуле.