Пісня "Згаснути вогню у мені коли буревій і вітер зривав" у виконанні BOTASHE & Тиша занурює слухача у глибоку рефлексію про життєві випробування та внутрішню силу. Від початкових рядків створюється образ людей, що стоять на межі, балансуючи на канаті над прірвою, символізуючи непрості життєві обставини, в яких вони опинились. Ця метафора підкреслює вразливість і невизначеність, з якою кожен з нас може зіткнутися, наголошуючи на те, що ці виклики є спільними для всіх, незалежно від матеріального статусу.
Автори пісні наголошують на тому, що незважаючи на внутрішні та зовнішні боротьби, важливо не дозволити внутрішньому "вогню" – символу стійкості, бажання жити та творити – згаснути. Через образи буревіїв і вітрів, які можуть зривати все на своєму шляху, передається ідея про те, що після будь-яких життєвих бур відновлення та ріст є можливими. Паралельно з природними катаклізмами, людина здатна вистояти та знайти в собі сили для подолання труднощів, зберігаючи надію на краще.
Завершальна частина пісні натякає на універсальне прагнення до свободи та легкості буття, порівнюючи людей з птахами, яким лише потрібні крила для польоту. Це відображає глибоке бажання вирватися з-під тиску обставин, знайти своє місце, де можна бути щасливим і вільним. В цьому контексті пісня стає гімном непокори, віри в себе та світле майбутнє, де кожен зможе знайти свій шлях до щастя, незважаючи на всі труднощі та перешкоди на своєму шляху.