Арсен МірзоянА Як Тоді Бути Коли Я Сам Не Знаю Насправді Коли Кінець

Пісня Арсена Мірзояна "А як тоді бути коли я сам не знаю насправді коли кінець" розповідає про глибокі переживання, самотність та втрату. Ліричний герой звертається до друга, якого бачить у стані алкогольного сп'яніння, і розмірковує про втрачені можливості та ілюзії, які супроводжують життя кожної людини. Він не засуджує друга за пияцтво, адже сам бачив себе в аналогічному стані, що свідчить про емпатію та розуміння між ними.

У пісні йдеться про втрачене відчуття свободи та крила, які символізують можливість летіти та мріяти, але яких, як виявляється, ніколи не було. Це говорить про розчарування в житті та осмислення його справжньої цінності. Спогади про теплі руки матері, які колись гладили крила вночі, вносять нотку ностальгії та тепла в загальний меланхолійний настрій пісні.

Графіті на стінах, які залишились після кохання, символізують минуле, яке залишило на них свій відбиток, але вже не може зігріти нікого своєю теплотою. Нездатність тримати ключі в руках говорить про втрату контролю над власним життям, а спогади про те, що не спалося на спині, натякають на забуті, але колись жадані мрії та амбіції.

Висновок про те, що ліричний герой сам втратив свої крила, можливо, десь їх загубив, відкриває перед слухачем тему самопізнання та пошуку себе в світі, де кожен з нас намагається знайти свій шлях та зміст життя, не завжди розуміючи, як бути, коли всі відповіді здаються втраченими. Пісня запрошує слухача задуматися над власними життєвими виборами та втратами, над тим, як ми сприймаємо своє минуле і як це впливає на наше майбутнє.