Пісня "З неба ні краплі води" виконавця Арсена Мірзояна розгортається навколо тем глибокого осмислення життя, втрат і самотності. Ліричний герой веде діалог з другом, який знайшов утіху в алкоголі. Він не засуджує цього вибору, адже сам пройшов через подібні випробування і розуміє, що іноді біль життя змушує людей шукати вихід у забутті.
В тексті пісні мовиться про втрачені ілюзії та розчарування. Ліричний герой зізнається, що, подібно до свого друга, він також колись вірив, що зможе злетіти, але з часом зрозумів, що крил у нього немає і, можливо, ніколи не було. Ця метафора втрати крил символізує втрачені надії, мрії та ілюзії, які кожна людина має у своєму житті.
Останні строфи пісні відкривають думку про те, що світ кожної людини обмежений її власними переживаннями і сприйняттям. Ліричний герой зазначає, що всі відповіді та зізнання в коханні лишаються лише на стінах, як графіті, яке з часом стає невидимим для інших. Ця метафора підкреслює самотність людини у світі, де її найглибші переживання і почуття часто залишаються непоміченими.
Закінчується пісня роздумами про особисту втрату та самоосмислення. Ліричний герой приходить до висновку, що втратив свої крила десь по дорозі життя, але згадує, що колись вони були, і його мати лагідно їх пестила вночі. Це натякає на те, що навіть у найтемніші часи знайдуться спогади про тепло і любов, які можуть допомогти знайти сили рухатися далі. Пісня закінчується на досить меланхолійній, але водночас і надихаючій ноті, нагадуючи про необхідність прийняття себе та свого життєвого шляху з усіма його втратами і здобутками.