Пісня "Перший сніг у землі зустрічаємо" виконавця Артема Лоіка занурює слухача в атмосферу фронтового життя, де важкі умови і постійна загроза смерті співіснують з непохитною вірою у краще майбутнє. Ліричний герой пісні розповідає про повсякденне життя воїнів, їхню адаптацію до непростих умов та спроби зберегти людяність попри все.
Згадка про "збір на карту" та "позіхання" символізує рутину та чекання, що пронизує життя воїнів. Вони намагаються знайти розваги, але їхнє існування омивається тягарем війни, який вимагає від них максимальної віддачі. Посилання на орків та бамбук не куримо може символізувати спроби зберегти легкість буття та гумор у складних обставинах, водночас підкреслюючи серйозність ситуації, з якою вони стикаються.
Рядки про зустріч першого снігу на землі відображають протистояння з природними умовами та символізують новий початок, очищення, хоча і в складних обставинах війни. Це нагадування про те, що життя продовжується, незважаючи на війну, і природа не зупиняє свій хід.
Конфлікт між культурними заняттями та жорстокістю війни виявляється в розмірковуваннях про "культурний фронт". Ліричний герой висловлює розчарування тим, що незважаючи на спроби зберегти культурність, реалії війни змушують людей забути про мистецтво та культуру, перетворюючи їх на "дурнів у окопах", для яких музика та поезія стають лише відголоском далекої реальності. Пісні та мистецтво замінюються на снаряди, що летять на фронт, що підкреслює трагічну втрату людськості та культурних цінностей в умовах війни. Так, пісня стає глибокою рефлексією на тему втрати, виживання та пошуку сенсу в умовах конфлікту.