Пісня "Але дуже схожі однаково відчуваєм біль" виконавців Klavdia Petrivna & OSTY розкриває тему загальнолюдської схожості та спільності переживань, незалежно від особистісних відмінностей. У перших рядках вказується на те, що, хоч ми і можемо бути перехожими один для одного, наші внутрішні переживання та біль є подібними. Це підкреслює ідею універсальності людських емоцій та співчуття.
Далі пісня торкається теми прощення та прийняття, наголошуючи на тому, що деякі рани залишаються незагоєними, незважаючи на час чи обставини. Образ дощу, що змиває всі сліди, символізує тимчасовість моментів та неможливість повернення до минулого або повного розуміння іншої людини.
Використання образу поїзда, який відходить, і один з персонажів, що залишається на пероні, слугує метафорою розлуки, прощання та нездійсненних зустрічей. Цей образ відображає емоційну відстань між людьми, невизначеність відносин та неминучість втрати.
У завершальній частині пісні говориться про невизначеність ідентичності та взаємозв'язку між особистостями, наголошуючи на складності самопізнання та пізнання інших. Таким чином, пісня піднімає питання про сутність особистісних зв'язків, важливість прийняття та переосмислення власних переживань та досвіду через призму загальнолюдських цінностей.