Пісня "Сніг напивається ґрунтом мов м’ятий листок чорнилом" виконавців Vyshebaba & KOLA описує сумну історію про життя в маленькому, віддаленому селі, яке, здається, забуте Богом і залишене наодинці зі своїми труднощами та випробуваннями. Село описується як місце, де єдиним впевненим моментом є минуле, а майбутнє видається невизначеним і непевним. Імагері снігу, що напивається ґрунтом, використовується як метафора глибокого відчаю та втрати, що пронизує життя мешканців.
У другій частині пісні йдеться про спроби знайти краще життя далеко від цього села, про мрії, що здаються недосяжними, про розчарування і втому від постійної боротьби. Метафора про дім, що ще не засипаний градом і не змитий фосфорною зливою, вказує на надію, яка все ще існує, незважаючи на всі труднощі. Але одночасно це нагадування про те, що час на чудеса вичерпано, і порятунок має знайти сама людина, можливо, шляхом від'їзду.
Заключна частина пісні висвітлює відчай і безвихідь, що відчувають герої, перебуваючи на лінії фронту своїх особистих боротьб і випробувань, де кожен вибір здається критично складним і наслідки важко передбачити. Пісня завершується думкою про необхідність знайти силу піти з цієї лінії фронту, щоб знайти свій шлях до кращого життя, навіть якщо це означає залишити все знайоме позаду. Така картина намалює мотиви втрати, надії та пошуку себе в непростих обставинах.