Пісня "Скільки він бачив смерті сніг напивається ґрунтом" виконавців Vyshebaba & KOLA занурює слухача у важку атмосферу життя в умовах війни або глибокої соціальної кризи. Текст розповідає про забуте Богом село, яке ніби знаходиться на краю світу, в "закладках у чорта". Це місце, де майбутнє непевне, а єдина впевненість - це вчорашній день. Описується безвихідь і туга за кращим життям, коли єдиний шлях до нього - це виїзд до столиці, сподівання на зміну долі.
У другому абзаці відчувається глибока особиста драма. Говориться про дім, який ще стоїть на ногах попри всі біди, і про милу, яка "вичерпала ліміт на власне різдвяне диво". Це вказує на втрату надії і мрій в обтяжливій реальності. Попри це, прослідковується заклик до дії, незважаючи на обставини - "Сядь без вагань, хоч в який вагон", що символізує готовність до змін і пошук нового шляху в житті.
Останні рядки розкривають тему війни або глобального конфлікту, де "лінія фронту сплощує світ", робить вибір менш значущим або навіть неможливим через обставини. Це виражає відчуття безсилля перед обличчям масштабних катастроф, але водночас існує надія на зустріч, на сплетення доль, навіть у таких екстремальних умовах. Пісня ніби каже, що незважаючи на все, люди знаходять спосіб бути разом, переплітатися долями, знаходити підтримку одне в одному.