Пісня виконавця STASYA "Мов діток вона поєднала з неба сила" занурює в атмосферу глибоких почуттів і переживань, викликаних складними життєвими обставинами. В перших рядках описується біль втрати і розлуки, яку символізує зима – пора холоду, самотності та відчаю. Зима тут стає метафорою горя, що "розірвала і роз‘єднала душеньки", залишивши після себе лише спустошеність і пам'ять про минуле.
Однак, в пісні звучить і нотка надії, яка приходить із зображенням ріки Дніпро. Ця могутня вода виступає символом очищення та відновлення, що "омива всі лиха й відпуска". Ріка, буйно плинучи, символізує невгамовний потік життя, яке, незважаючи на всі перешкоди, продовжує свій рух вперед.
Особливо важливим є момент, коли згадується про "гнізда, звила й крильцем вкрила, мов діток вона". Тут відчувається образ матері, що захищає і об'єднує, подібно до природної сили, що поєднує розбиті серця "з неба сила". Це нагадування про те, що навіть у найтемніші часи знайдеться сила, яка здатна зцілити і об'єднати.
Заключна частина пісні залишається відкритою для інтерпретації, але натякає на прихід весни, як символу нового початку та відновлення. "Без омани крига тане й розквіта земля" – це образ переходу від зимової пустки до весняного відродження, нагадування про циклічність життя та нескінченну надію на краще. Ця пісня є своєрідним нагадуванням про міцність духу та здатність до відновлення після будь-яких випробувань.