Пісня Каті Качановської відображає глибокі емоційні переживання людини, яка вирішила покинути відносини, що більше не приносять щастя. Головний персонаж пісні зібрався йти, не складаючи речі, а лише надягнувши на пам'ять піджак коханої особи. Цей жест символізує спробу зберегти хоча б якусь згадку про минуле, попри розчарування в любові, яка виявилася не такою, як вона сподівалася.
Авторка тексту малює картину розірваних відносин, порівнюючи їх з кораблями, що розійшлися в морі. Вона говорить про втрачену надію та загублений "маяк" - символ спільного майбутнього, який вже не веде їх вперед. Попри біль від розлуки, головний персонаж намагається знайти силу в собі, щоб продовжити життя без колишнього партнера, хоча спогади про спільно проведений час продовжують її мучити.
Ця пісня - це розповідь про сміливість відпускати минуле та важливість самоповаги у відносинах. Вона висвітлює біль від розставання, але також і важливість руху вперед, навіть коли серце все ще сповнене спогадами про колишнє кохання. Це історія про те, як важливо зберігати любов до себе, не дозволяючи обставинам зламати власну гідність та віру в краще майбутнє.