Пісня "Розмивала і гойдала хвилями Дніпра" виконавця STASYA занурює слухача в глибоку атмосферу роздумів про невблаганний час, втрати та відновлення. Лірична героїня описує своє сприйняття природних процесів, які символізують життєві перипетії, зокрема, зиму, яка приносить холод і розлуку, але також несе в собі відновлення і очищення.
У першій частині пісні йдеться про те, як зима "розірвала" та "роз‘єднала" душі, приносячи розлуку та горе. Водночас, Дніпро, могутньою течією, "розмиває" та "гойдає" це горе, символічно відносячи його у вирій, де воно може бути очищене та забуте. Ріка у цьому контексті стає образом вічного життя, яке в попри всі негаразди продовжує свій біг.
Далі текст пісні розвиває ідею відновлення та відродження. Зима, яка спочатку асоціювалася з холодом і відсутністю життя, в кінці кінців "омива всі лиха" і дарує можливість для нового початку. Цей процес очищення та відпущення минулого символізує надію на майбутнє, де "крига тане" та "розквітає земля".
Заключна частина пісні висвітлює тему зцілення та єднання. Природа, "звивши гнізда" та "вкривши крильцем", мов би піклується про відновлення розбитих сердець, обіцяючи їх поєднання "з неба силою". Цей образ посилює віру в те, що після всіх випробувань і втрат прийде "час", який принесе зцілення та гармонію.
В цілому, пісня пропонує слухачеві рефлексію над циклічністю життя, де кожен кінець є початком чогось нового, а природа слугує втіленням невгасимої надії на краще майбутнє. Через образи зими, ріки, і природніх явищ, твір наголошує на важливості прийняття змін, очищення від минулого і віри в можливість відродження та нового життя.