Пісня "Забрала й вкутала та зима" виконавця STASYA занурює слухача в атмосферу глибоких емоцій та переживань, викликаних змінами, які приносить зима. Ліричний суб'єкт описує, як зима "розірвала, роз‘єднала душеньки", тобто як сезонні зміни впливають на відносини між людьми, роз'єднуючи серця та душі. Зима тут символізує не лише літеральну пору року, але й період у житті, пов'язаний з втратами, розлукою та смутком.
Пісня зображує зиму як силу, що "карбувала, не втікала з пам‘яті", наголошуючи на незабутньому впливі пережитих моментів. Вона "розмивала і гойдала хвилями Дніпра", символічно вказуючи на процес очищення, переосмислення минулого та зміну внутрішнього світу людини під впливом зовнішніх обставин.
У рефрені повторюється мотив зими, яка "забрала й вкутала", що може символізувати захист або, навпаки, відчуття втрати та самотності. "Ні тепла, ні двора вже нема" підкреслює відчуття покинутості та ностальгію за минулим, коли життя було наповнене теплом та радістю. Проте водночас зима "омива всі лиха й відпуска", надаючи надію на очищення, відновлення та нові починання.
Завершальні рядки пісні нагадують про циклічність природи та життя, де після зими обов'язково прийде весна, символізуючи відродження, нове життя та єднання "розбитих сердець". Це наголошує на непереможності духу, здатності до відновлення та віри в майбутнє. Таким чином, пісня відображає глибокі емоційні переживання, пов'язані з періодами змін у житті, наголошуючи на важливості прийняття, відпускання минулого та віри в краще майбутнє.