Пісня "Поміж наших двох життів" у виконанні Віталія Лобача занурює слухача в атмосферу ніжного і романтичного літнього вечора, коли двоє закоханих вперше глибоко відчули один одного, обмінюючись ніжностями та почуттями. У перших рядках описується спогад про прогулянку біля моря, де вони, здається, були наодинці з усім світом, не помічаючи навколишньої дійсності, адже їхня увага була зосереджена лише один на одному. Ці моменти зливу сердець і ніжних поцілунків описуються як час, коли їхнє щастя було повністю відірване від земних турбот.
У наступних рядках автор згадує, як вони зустрілися в кафе одного літнього вечора, де він був вражений її красою, що прирівнювалася до краси квітки. Емоції та почуття, що виникли між ними, здаються майже космічними, ніби всі зорі з неба спустилися, коли він підійшов до неї, і її ім'я для нього звучало як музика. Ці моменти, сповнені глибоких емоцій та взаємної привабливості, нагадують про непереможну силу першого кохання.
Завершення пісні підкреслює неперехідність моментів щастя, які автор хотів би пережити знову, зазираючи в очі, що так його вабили. Літнє небо, запалене зорями, і тепла атмосфера берега моря символізують вічність і неповторність моментів, проведених разом. Так, пісня є виразом глибокого ностальгічного почуття, бажання повернутися до тих незабутніх моментів кохання та щастя, що з'єднали два життя.