Пісня "І тепер суцільна доля поміж наших двох життів" виконавця Віталій Лобач - це лірична композиція, що занурює слухача в атмосферу романтичних спогадів про зустріч і початок відносин між двома закоханими. Від перших рядків стає зрозуміло, що автор описує моменти щастя, проведені разом з коханою особою біля моря, де вони були настільки поглинені одне одним, що навіть не помічали, як "крутилася Земля".
Ліричний герой згадує, як ніжно цілувався та обіймав свою кохану, і як їхні серця зливалися в одне, символізуючи глибоке і неземне щастя. Ці спогади переповнені теплом і ніжністю, підкреслюючи щирість і глибину почуттів між закоханими.
Далі розповідь переносить нас у літній вечір, коли вони зустрілися в кафе, і автор описує свою кохану як неймовірно красиву, порівнюючи її з чарівною квіткою, яка "взяла мене за живе". Ця зустріч, здається, була доленосною, адже зірки з неба впали, символізуючи унікальність і важливість моменту, коли вони зустрілися.
Описуючи незабутнє літо, проведене разом, автор виражає бажання знову пережити ті моменти, знову заглянути в очі, які так його вабили. Весь текст пісні пронизаний глибокими почуттями та емоційним зв'язком між закоханими, а завершальні рядки про зорі, що запалали в небі, символізують вічність і безмежність їхніх почуттів. Пісня - це гімн коханню, що здатне перетворити звичайні моменти життя на незабутні спогади, повні любові та радості.