Віталій ЛобачДесь На Березі Морів І Тепер Суцільна Доля

Пісня "Десь на березі морів" у виконанні Віталія Лобача занурює слухача у романтичну атмосферу спогадів про літні вечори, проведені з коханою особою на березі моря. Вона починається зі спогадів про прогулянки біля моря, коли пара не помічала, як оберталася Земля, зосереджена цілковито одне на одному. Ці лінії наголошують на інтенсивності та глибині їхніх почуттів, а також на магічному відчутті часу, який здавався зупиненим.

У наступних рядках розповідається про їхнє знайомство в кафе, де кохана з'являється перед ним як квітка, яка вразила його своєю красою. Порівняння коханої з квіткою підкреслює її природну красу та ніжність. Зустріч з нею стає моментом, коли він втрачає контроль над собою, а її ім'я в його голові звучить як заклинання.

Пісня переходить до роздумів про те, як літо, проведене разом, стало незабутнім, і викликає бажання пережити ці моменти знову. Спогади про спільно проведений час наповнені теплом та світлом, що символізується образом зірок, що запалили в небі. Завершальні рядки пісні, де згадується про "суцільну долю", можуть символізувати невідворотність долі та глибину відчуттів, які переживають закохані, знаходячи в цьому спогаді вічність і безмежність кохання. Таким чином, ця пісня є вираженням глибоких емоційних переживань, пов'язаних з коханням, спогадами та ностальгією за безтурботними днями молодості.