Пісня "Тільки згадую тебе лишень на мить" виконавця KRISTONKO занурює слухача у глибокі роздуми про втрату, ностальгію та нездатність повернути минуле. Ліричний герой описує емоційний стан, коли спогади про колишнє кохання спалахують яскраво, але лише на момент, перш ніж знову згаснути у реальності сьогодення. Метафори "миті тихо згорають" та "небо плаче так голосно" вказують на глибоку біль та смуток, що супроводжує розставання.
Опис втрати спільного "намиста", що символізує спільні спогади та моменти, які вже неможливо повернути, підсилює відчуття невідворотності розлуки. "Стрілки годинника - ворони" можуть символізувати час як невблаганний ворог, що забирає можливість переживати ці моменти знову.
В куплетах звучить рефлексія про спроби утримати ці спогади, боротьбу з реальністю, де вже "нас вже не пам'ятаю між вулиць і високих поверхів". Це вказує на внутрішню боротьбу зі спогадами, що вже не знаходять свого місця у зміненому світі. Пісня стає гімном тим, хто знаходиться у пошуку себе серед уламків минулого, намагаючись зрозуміти, як жити далі, коли "високо літаю стою біля краю наших почуттів".
У цілому, пісня KRISTONKO - це меланхолійна роздум про час, що несе втрати, про неможливість повернення до минулого та про складність прийняття цієї реальності. Ліричний герой залишається один із своїми спогадами, сподіваючись знайти спосіб примирення з минулим та знайти мир у сьогоденні.