Текст пісні "А небо хмарами ховає сонце" виконавця KRISTONKO відображає глибокі емоційні переживання, втрату та ностальгію. Пісня починається з образу горіння, що символізує як зникнення часу, так і інтенсивність переживань героїв пісні. "Ми ті, що тихо згорають" - це метафора внутрішньої боротьби та болю, що виїдає зсередини.
Небо, що "плаче так голосно", і зорі, що "палають, згорають вщент", використовуються для передачі атмосфери відчаю та безвихідності. Ці космічні образи посилюють відчуття малість людини перед обличчям величезного, незрозумілого світу.
Стрілки годинника, що порівнюються з воронами, символізують час, який безповоротно минає, відлітає, як птах, і несе з собою моменти, які вже не повернути. Виклик "вороне, поверни момент" виражає бажання повернутися до минулого, відновити втрачене.
У другій частині пісні згадується метафора полету, яка символізує спробу втечі від реальності, але водночас і падіння - "полетіли каменем донизу". Це відображає спроби героїв вирватися з кола болю, але замість цього вони лише глибше занурюються у свої проблеми, втрачаючи "наше намисто" - символ спільних спогадів та зв'язку.
Останні рядки підкреслюють відчуженість і втрату пам'яті між героями, що живуть "між вулиць і високих поверхів". Це говорить про віддаленість не тільки фізичну, але й емоційну, коли вже неможливо знайти спільну мову або спогади, які об'єднували б.
Таким чином, пісня є рефлексією на теми любові, втрати, часу та спогадів, які вже не можуть бути відновлені. Вона зображує емоційну подорож від глибокого з'єднання до повної відчуженості та забуття.