Пісня "Та нумо в дорогу бо нога ворожа" виконавців Dima PROKOPOV & Moisei відображає глибокі почуття і переживання, пов'язані з війною, втратою та патріотизмом. У тексті описується Різдвяна ніч, яка для головних героїв пісні несе не лише радість свята, але й біль втрати. Хлопці, повертаючись додому з бою, приносять звістку про смерть свого батька, який віддав життя за рідну Вкраїну. Це створює контраст між святковою атмосферою Різдва і горем від утрати близької людини.
Сцена вечері в родинному колі підкреслює важливість згуртованості та підтримки у важкі часи. Мати, яка накриває на стіл, символізує не лише домашній затишок, але й непорушність традицій навіть у обличчі трагедії. Сльози, що текуть рікою, вказують на глибоку скорботу, яка об'єднує сім'ю в цю святкову ніч.
Останні слова батька перед смертю, "Любіть Україну так, як рідну мати", закликають до патріотизму та безмежної любові до своєї країни, що є основною думкою пісні. Ці слова стають заповітом не лише для його родини, але й для всіх, хто чує цю пісню. Призив до любові до батьківщини і пам'ять про тих, хто віддав своє життя за її свободу, резонує з кожним слухачем, нагадуючи про ціну миру та незалежності.