Пісня "Знову ця пустеля залишаюсь там одна" у виконанні KRISTONKO & Dima PROKOPOV виражає глибокі емоції та переживання людини, яка відчуває себе втраченою і самотньою, ніби блукає у пустелі без можливості знайти шлях назад до кохання та щастя. Порівняння своїх почуттів з пустелею символізує велике емоційне спустошення та відсутність надії на зміну.
Ліричний суб'єкт звертається до коханої особи з питаннями, що виявляють невпевненість у їхніх почуттях та відносинах. Це відображає загальнолюдську потребу в підтвердженні та визнанні своїх почуттів з боку коханої людини. Така невизначеність і сумніви лише посилюють почуття самотності та відчуженості.
У пісні звучить заклик не зачиняти двері від щастя та не шукати міражі у пустелі, що можна трактувати як спробу знайти справжні цінності та щастя в реальності, не піддаватись ілюзіям і самообману. Але, незважаючи на спроби віднайти одне одного, ліричний герой залишається на самоті у цій символічній пустелі, що підкреслює трагічність ситуації та неможливість відновлення втраченого зв'язку.
Загалом, пісня передає емоційну історію про пошук себе та свого місця у світі, про складності людських взаємин та про непростий шлях до власного щастя через біль втрати та самотності. Це вираження універсальних почуттів, з якими може ідентифікувати себе багато слухачів.