Ця пісня відображає глибокі емоційні переживання та сум за близькою людиною. Автор висловлює свою вразливість і тугу через образи дощів, що ллються в душі, та сумні вірші, які він пише. Це метафора внутрішнього стану, коли почуття самотності та відсутності коханої людини переповнюють серце.
Основна думка пісні зосереджена на глибокому бажанні бути ближче до коханої людини, на страху втратити навіть міліметр відстані між ними. Висловлюється потреба в ще більшій любові та підтримці, в бажанні бути єдиним цілим з коханим, де будь-яка відстань відчувається як неприпустима.
У пісні також згадується мотив очікування, який є загальнолюдським. Люди, що чекають у вікнах на своїх рідних, символізують універсальне почуття сподівань та прагнення до зустрічей з тими, хто нам дорогий. Ця частина пісні підкреслює, що незважаючи на власну біль та самотність, автор усвідомлює, що подібні почуття властиві багатьом людям.
У цілому, пісня є виразом глибокої емоційної прив'язаності та любові, страху перед втратою близькості з коханою людиною, а також усвідомленням того, що подібні переживання є частиною людського досвіду.