Пісня розповідає про героїчну і трагічну історію трьох братів з Прикарпаття, які пожертвували своїм життям за волю України. Вона починається з опису красивого, але сповненого печаллю місця біля дороги, де розцвіли червоні маки, символізуючи кров воїнів, що пролилася за волю своєї землі.
Текст пісні веде нас через історію цих трьох братів, які, озброєні лише гарматами та автоматами, стали на захист своєї батьківщини. Вони були зраджені близькою людиною, яка вказала їхнє місцеположення ворогам - "катам червоної Москви". Цей момент підкреслює тему зради серед найгірших випробувань війни.
Кульмінаційним моментом пісні є облога їхньої боївки силами ворога, які вимагають здатися, кричачи "Бандери, руки вверх!". В цей критичний момент один з братів кричить "Слава Україні! Ми не здамося, краще смерть!", виражаючи незламність духу і готовність вмерти, але не здатися в руки ворога. Це висловлювання стає символом не тільки їхньої відваги, але й нескореності українського народу в цілому.
У пісні описано, як брати, знаючи, що їм не уникнути смерті, обіймаються, готуючись зустріти свою долю. Ніхто з них не просить пощади, підкреслюючи їхню мужність і самопожертву. Їхній вчинок призводить до припинення бойових дій, символічно показуючи, що їхня смерть стала останнім актом опору в тій битві.
Пісня закінчується закликом до боротьби, нагадуючи слухачеві про важливість продовження боротьби за свободу і незалежність. Через історію трьох братів вона вшановує всіх, хто віддав своє життя за Україну, і надихає на продовження боротьби.