Пісня "Будували собі сходи догори" у виконанні STASYA занурює слухача у глибоку атмосферу роздумів про випробування, з якими люди стикаються у своєму житті, особливо в контексті втрати, надії та віри. Вона починається зі згаслого вогню на столі в хаті, символізуючи втрату світла або надії у житті. Бабця, яка молиться за всіх, втілює образ мудрості, турботи та безумовної віри, яка є опорою для інших у часи випробувань.
Слова про те, як люди будують сходи до неба, намагаючись вирватися з темряви, показують спрагу до кращого життя, бажання подолати виклики та досягти світла, незважаючи на всі перепони. Пісня говорить про випробування та боротьбу, але також і про віру, що поки горить свічка, є надія. Це метафора вічної боротьби між світлом та темрявою, добром та злом, яка відбувається як у зовнішньому світі, так і в душі кожної людини.
Пісня також звертається до теми вини і прощення, зображуючи образ плачучого іконостасу, який символізує страждання невинних і молитву за прощення грішників. Це нагадування про те, що серед людської жорстокості та байдужості завжди знайдуться ті, хто потребує захисту та милосердя.
В цілому, пісня є потужним нагадуванням про важливість збереження віри та надії навіть у найтемніші часи. Вона викликає роздуми про силу духу, здатність до прощення та важливість підтримки тих, хто опинився у скруті.