Текст пісні Артема Лоїка насичений емоційним і глибоким змістом, який відображає переживання солдата в умовах війни. Пісня занурює слухача в реальність воєнних дій, де боротьба за свою землю, любов і надія на повернення додому є основними мотивами.
Перший абзац тексту відображає фізичні та моральні випробування, з якими стикаються воїни на фронті. Згадка про талісман, яким є кохана людина, підкреслює важливість особистих відносин та спогадів про близьких у моменти відчаю та небезпеки. Це демонструє, як любов і спогади про домівку дають силу боротися і виживати.
Другий абзац поглиблює ідею про важливість особистих зв'язків у часи випробувань. Солдат згадує прохання своєї коханої "не загинь", що стає для нього мотивацією виживати. Любов і віра коханої перетворюються на метафоричний "штурмовий загін", що захищає та веде його через всі випробування.
Третій абзац відкриває тему надії та віри, яка допомагає головному герою не здаватися навіть у найскладніших ситуаціях. Згадка про "силу молитви" коханої у моменти критичної небезпеки підкреслює духовну зв'язок між персонажами та їхню віру в порятунок і диво.
Заключний абзац пісні висвітлює повернення героя додому, що символізує перемогу життя над смертю, любові над відчаєм та надії над страхом. Цей поворот до життя у мирі, з коханою особою та власними переконаннями, є кульмінацією та основним посланням твору. Пісня Артема Лоїка є вшануванням мужності, вірності та непереможного духу людини перед обличчям випробувань війною.