Ця пісня від MNISHEK носить у собі глибокий емоційний відтінок, пронизаний мотивами відпускання, свободи та невимовної туги за нез'ясованим. У перших рядках артист закликає не ховатися в глибинах його душі, а слідувати за вогнями – можливо, символами ведучих зірок або маяків життєвого шляху. Цей момент підкреслює бажання позбутися всього, що тягне назад, всього, що "скімлить і жевріє" у душі, і дозволити собі відпустити це, відпустити "летіти".
Далі пісня переносить нас у вимір мрій та амбіцій, де птахи відлітають у далекі краї, де земля зустрічає сонце, а зорі ведуть "в’юнкий танець". Цей образ може символізувати стремління душі до свободи, до злиття з космічною гармонією, до поділу своїх мрій із всесвітом.
У рефрені закликається до звуків природи – голосу лелек та вітрів – нести його спів, що може означати бажання артиста поділитися своїм внутрішнім світом, своїми мріями та надіями зі світом. Заклик "най не нидять, не чекають весни" може вказувати на бажання відмовитися від пасивності та розпачу, замість цього запрошуючи життєву силу та натхнення в свої сни, у своє життя.
Останні рядки знову повторюють мотив відпускання та польоту, символізуючи безкінечний шлях через простір і час, який кожен із нас прямує, несучи свої мрії та сподівання в невідоме майбутнє. Ця пісня є гімном відпусканню, персональній свободі та вірі в те, що кожен може знайти свій шлях до світла, якщо наважиться відпустити те, що його стримує.