Пісня "Голосом лелек й вітрів" виконавця MNISHEK відкриває перед слухачем картину прощання та відпущення. У перших рядках ми бачимо звернення до когось, хто знаходиться всередині, можливо, до частини себе або до близької людини, з проханням не ховатися і піти за покликом світла, відпустити все, що тягне вниз, що "скімлить" і "жевріє" в душі.
Далі текст набуває більш метафоричного характеру, зображуючи цей процес відпущення як політ білого птаха крізь простір і час. Цей образ птаха, що відлітає, символізує свободу, легкість буття та невідворотність змін. Вказівка на те, що слід повертатися там, де земля зустрічається з сонцем, і танець із зорями, додає пісні космічного масштабу, підкреслюючи єдність усього живого з Всесвітом.
Спів автора, який лунає "голосом лелек й вітрів", підсилює відчуття природної гармонії і природнього порядку речей, де немає місця смутку чи нетерпіння. Заклик до лелек і вітрів не нудьгувати й не чекати весни, але прийняти запрошення у свої сни, символізує бажання знайти спокій і злагоду в собі, відпустити минуле й відкритися новому.
Таким чином, пісня виражає глибоке почуття відпущення, прощання з минулим і готовність до нового початку, до політу в невідоме, з вірою в красу і добро життя. Це гімн свободі душі та її вічному прагненню до світла, любові та гармонії з усім живим.